Блог практичного психолога Музичевої Катерини

  ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПІДЛІТКІВ ПРО ШКОДУ НАРКОТИКІВ ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Найчастіше це відбувається в компанії друзів. Спровокувати перше вживання може багато чого: почуття цікавості, бажання не показуватися іншим «білою вороною», невміння сказати «Ні»; присутність в житті серйозних проблем; «На зло» комусь чи спроба вплинути на іншу людину, просто поганий настрій або звичайна нудьга. Через незнання людина впевнена в тому, що спробувати один раз — не страшно. На жаль, весь цей грізний наркобізнес побудований на тому, що перший раз ніколи не буває останнім. Пробуючи наркотик, переходячи через психологічний бар’єр, людина одночасно переступає через фізіологічні (на рівні тіла) і юридичні, і моральні бар’єри. Кожен хто вперше вживає впевнений в тому, що «зі мною все інакше, все під контролем». Ця впевненість тільки від недосвідченості!!! ЯКІ НАСЛІДКИ МОЖУТЬ БУТИ ВІД ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ? Найголовніше — неможливість надалі жити без наркотику; — з’являється залежність на рівні біології і психіки

 Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка? Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка  ат

 #психологічна_підтримка_ДНЗ_ЗБЦ_ПТО_ #тиждень_психології#Інформаційна_хвилинка             Психологія людини: шлях до гармонії Психологія людини – наука, що вивчає закономірності походження, розвитку та прояви психічних процесів, властивостей і станів людини, і та не дає єдиного визначення поняття «щастя». Що вже говорити про простих смертних. Для одних – це стан задоволеності життям. Для інших – міра успішності. Є і такі, для яких відсутність горя і інших негативних емоцій вже щастя. Дуже часто щастя ототожнюють з почуттям гармонії. Але з гармонією справи йдуть ще заплутаніше. У перекладі з грецької слово «гармонія» означає відповідність частин у складі цілого. Психологія людини трактує поняття гармонії особистості як поєднання в одній людині різних ролей, в яких він перебуває в різних життєвих ситуаціях: робота, дім, діти, спілкування, творчість. Та людина, який реалізував себе у повній мірі у всіх ролях, кожній приділив достатньо часу, вважається гармонійною особистістю. Наука про

 🤓 Чому критика – це корисно? 🤓 Здебільшого у багатьох слово «критика» і події, що з цим пов’язані, викликають негативні емоції. Адже спрацьовує паралель «критикують = сварять». Та це не завжди так. І часом результат може залежати лише від нашого ставлення та досвіду. Якою буває критика? 🚩 Конструктивна (здорова) – полягає в реальному баченні ситуації; дружній пораді про те, що потрібно змінити аби стало краще. Таку критику висловлюють без будь-яких образ, принижень, та переходів на особистості. 🚩 Деструктивна (нездорова) – думка виражається дуже суб’єктивно; метою зазвичай є приниження людини та її вчинків, знецінення. Будь-яка людина має право на висловлення своєї особистої думки і ми маємо розуміти, що не можливо і не потрібно всім подобатися. На життєвому шляху завжди будуть зустрічатися люди, які будуть прагнути нашкодити чи «насолити» - на це не потрібно звертати увагу. 🚩 Мішана (каламутна) – це той вид критики, коли наче і є раціональне зерно, але висловлювання дуже ображаю

  Термін «фабінг» вперше з’явився у 2012 році. Назва є похідною від англійських слів «телефон» (phone) і «зневажливе ставлення» (snubbing). Значення відповідне: потяг до електронних девайсів, який настільки сильний, що змушує зневажливо ставитися до оточення або навіть повністю ігнорувати його.      Отже, головні «симптоми» фабінгу: –       ви в гаджеті під час їжі; –        ви не ховаєте телефон у сумку чи кишеню в магазині, по дорозі – раптом щось важливе; –       одразу берете до рук смартфон, щойно почули звукове сповіщення, навіть якщо ви працюєте, перебуваєте за кермом або говорите з кимось; –        ви боїтеся пропустити щось важливе у стрічці новин чи в соцмережах.      Що робити, якщо не хочеш бути фабером? Якщо ви помічаєте, що берете до рук телефон, коли нудьгуєте чи тривожитесь, завантажте собі книжки чи подкасти та слухайте їх. Тобто проводьте час у гаджетах корисно, а не безцільно скролячи стрічку. Забороніть собі залипати у смартфон під час їди. Це справді не здорово й н

                      🤓 Аутизм 🤓 За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначала 1 випадок аутизму на 88 дітей у 2008 році, а вже у 2020 це співвідношення стало наступним: 1 випадок на 36 дітей. За статистикою асоціації Autism Europe, у світі налічується понад 10 мільйонів людей, які мають аутизм або розлади аутистичного спектра (РАС). Залежно від кількості симптомів та їх вираженості виділяють три основні види РАС: дитячий аутизм, атиповий аутизм та синдром Аспергера. Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. #ЦентрФлоренс #аути

                           ОСОБИСТІ КОРДОНИ Особисті кордони - це розуміння власного «Я» - своїх принципів та відчуттів. Це так звані «буйки» дозволеного. Кордони потрібні, щоб оберігати особистість і те, що важливо для неї: емоції, почуття, час, енергію, особистий простір та інші внутрішні цінності.  Надто високі кордони можуть ізолювати людину від світу та призвести до самотності. А відсутність їх загрожує втратою ідентичності та постійним стресом ☝️ Порушення особистих кордонів - це коли людина нехтує своїми бажаннями, потребами та емоційним станом. А також відчуттями інших людей. • Приклад у першому випадку – людина, яка не може відмовити іншим у проханні, навіть якщо це коштуватиме їй величезних зусиль та напруги. • У другому – людина, яка нав'язується іншим з проханнями або зі своїми історіями, не бажаючи прояснити, чи готові її вислухати - це також порушення кордонів і своїх, і співрозмовника. Простими словами: кордони - це про повагу себе та інших.  Люди з поруше