Блог практичного психолога Музичевої Катерини

 *Втома VS вигорання:  як відрізнити та допомогти собі* Накопичення втоми, виснаження, руки опускаються, зібратися купи все складніше.  Той етап, який ми всі зараз проходимо.  Можливо, ми просто втомилися. Але є вірогідність вигорання, з яким впоратися складніше. Як розрізнити.  😓 Втома. Розглядається як тимчасове зниження працездатності, здатності чинити опір інтенсивним подразникам або тривала відсутність відпочинку. У ситуації втоми допоможе відпочинок  — дозвольте собі полінуватися: пограти у просту гру в телефоні, подивитися серіал, помалювати. Якщо ж втома не минає після відпочинку, це може бути ознакою вигорання.  🥴 Вигорання. Поняття використовується як узагальнююче для позначення ознак фізичної, емоційної або мотиваційної втоми, виснаження. Вигорання виникає як реакція на тривалий стрес і тривогу.  ◾В умовах війни вигорання може бути пов’язане з такими факторами:   ▪  відсутністю відчуття покращення ситуації ▪ збереженням відчуття тривоги навіть тоді, коли реальна загроза пр

 Пам’ятка для батьків Стадія «шоку» поступово проходить. Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття. Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків. 1. МІНІМІЗУЙТЕ ПЕРЕГЛЯД НОВИН З ДИТИНОЮ. В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж. 2. ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ. БАГАТО. ПОСТІЙНО. Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі. 3. ДІТИ ПОТРЕБУЮТЬ ТАКТИЛЬНОСТІ. Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше. Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри. Можна спробувати створити максимальне відчуття без

 *Що таке ПТСР? 🧠І що про нього варто знати* Усе частіше почали з'являтися згадки в медіа та соцмережах про ПТСР - посттравматичний стресовий розлад. Що це таке, що про нього варто знати, та чи загрожує він усім. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Водночас лише 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичну подію страждають від ПТСР.  Цей стан можна подолати та навчитися ним керувати. ❓У кого може розвинутись ПТСР? 🔻У людей які пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію.  🔻У контексті війни це ветерани та цивільне населення, які перебувають у зоні бойових дій. ❓Як знати, чи розвинеться у людини ПТСР? 🔻Індивідуальна вразливість або стійкість - це ключові фактори в розвитку ПТСР 🔻Схильність до ПТСР на 40% зумовлена спадковістю 🔻Діагноз ПТСР ставлять досить рідко серед цивільного населення, які були свідками бойові дії. ❓Як може проявлятися ПТСР? 🔻Постійні думки про травма

 У стані стресу важко бути уважними до потреб дитини, тому намагайтеся максимально зберегти рівновагу, аби підтримати дитину. 👉Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують. 👉Позбудьтеся почуття провини. Ви зробили і робите далі все, що можете. Крапка. 👉Намагайтеся їсти та спати. Не намагайтеся нагодувати дитину. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини. 👉Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися за допомогою – не соромно. 👉Говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте "Як ти?" здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте. 👉Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.

 *ЩО РОБИТИ ІЗ ВНУТРІШНЬОЮ ТА ЗОВНІШНЬОЮ АГРЕСІЄЮ?* 🤬 Злість – одна з емоцій, яку часто позначають як «небажана», «негативна», «шкідлива» тощо. Втім, це не зовсім правильна позиція. Злість, як і усі інші емоції, дана нам природою. І має, відповідно, свою функцію – активізувати усі резерви організму для реакції на небезпеку. Агресія є поведінковим наслідком злості. Її мета – це вберегти цілісність організму, психіки, через напад на джерело небезпеки. Відтак, і агресія насправді не є чимось завжди негативним.  Інша справа, що через розвинену свідомість, люди здатні реагувати злістю та агресією не лише на справді загрозливі речі, але й на те, що мозок сприймає як загрозу.  Також важливо знати, що в стані агресії практично неможливо контролювати свою поведінку, думати про наслідки, аналізувати, чим це обернеться. Буває також, що агресія спрямована не ззовні, на інших людей та обʼєкти, а всередину, на себе. Що з цим робити? 😇Передусім, якщо ви не маєте складнощів із регуляцією злості, не

 Тут попрошу уважно прочитати і втримати холодний розум. Розказати про це іншим. . Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак. Ми уже пережили всі стани діяльності психіки. . І зараз у нас виснаження. . Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність. . Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту! І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу. . Хочу, щоб ви розуміли. Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує. Щоби у стані виснаження зламати нас повністю! Залякати. Обдурити. Знешкодити. . Наш мозок потім знову включиться в режим «готовності». Зараз йому потрібно допомогти пережити виснаження. . ✅За будь-якої нагоди спимо

Перша психологічна самодопомога: як взяти під контроль думки, тіло та емоції*  *Тіло: режим, фізичні навантаження та гігієна.*  Режим. Старатися лягати спати та приймати їжу в один і той самий час щодня. Це підтримає фізіологічні ритми й дозволить тілу краще орієнтуватися в часі та просторі.  🔅Фізичні навантаження. Хоча б мінімальні: зарядка, короткі прогулянки, розтяжка.  🔅Гігієнічні процедури. Окрім підтримання чистоти, це дозволяє почуватися більш бадьорими. *Думки: як не здатися тривозі.* 🔅Думки не дорівнюють реальності. Найчастіше найгірше не справджується.  🔅Зміщення фокусу. З думок про те, як все погано зараз на думки про те, що можна зробити, щоб покращити ситуацію.   🌪*Емоції: пережити всі, але не дати собою оволодіти.*  🔅Техніки релаксації. Наприклад, «обійми метелика». Обійміть себе руками за плечі й робіть ритмічні постукування долонями по плечах, так, ніби це тріпочуть крила метелика. Це зніме напругу та відрегулює гормональні викиди.  🔅Переживання усіх емоцій. Нена

       ПЕРША   ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА   Коли   десь   далеко   чи   поряд   відбуваються   трагічні   події ,  ми намагаємося   допомогти людям ,  які   потрапили   в   біду . Пропоную   коротку   інструкцію   з   першої   психологічної допомоги ,  основна   суть   якої— надання   загальнолюдської підтримки   і   практичної   допомоги   людям ,  які   постраждали через   тяжкі   кризові   події .  Ця   інструкція   для   тих ,  хто   щиро   хоче допомогти   людям ,  які   пережили   чи   переживають   такі   трагічні події .  Незважаючи   на   свою   назву ,  перша психологічна   допомога містить ,  окрім   власне   психологічної ,  також   і   соціальну підтримку. Припустимо ,  що   ви   добровільно   вирішили   надавати   допомогу в   зоні   масштабного   стихійного лиха   або   ж   опинилися   на   місці пригоди ,  де   є   потерпілі .  А   може ,  ви   учитель   чи   фахівець   іншої професії  і   говорите   з   місцевим   жителем ,  на   очах   якого   раптово загинув   хтось   із